Кожної першої неділі жовтня в Україні відзначають День працівника освіти України.
Кажуть (і недаремно), що термін «освіта» походить від слова «світло». Тобто, освітянин несе «світло» у свідомість своїх учнів. Важливо пам’ятати, що кожен хто «освітлює» шлях іншим – бере на себе велику відповідальність. Адже, якщо раптом вибраний шлях виявиться хибним – виправити цю помилку майже неможливо.. Тому Шлях Освітянина ніколи не був легким. Особливо зараз, під час війни в Україні.
Війна взагалі для кожного з нас стала «моментом істини». З перших днів війни наші освітяни , як і всі свідомі українці, стали або волонтерами, або пішли на фронт! Заклади позашкільної освіти стали волонтерськими центрами, прихистком для біженців та переселенців.
З початком навчального року переважна більшість працівників галузі освіти, попри складність ситуації, виконували і продовжують виконувати свій обов’язок – навчати дітей, там де це дозволяють умови. Навіть в окупації українські освітяни надають сил і віри в Перемогу своїм вихованцям та їхнім батькам!
Величезна Шана, Вдячність і Повага Вам, дорогі працівники освіти!
Сил і Здоров’я здійснювати цю непросту місію – нести світло патріотизму та національної свідомості для майбутніх поколінь!
Разом до Перемоги!
Слава Україні! Слава Героям! Слава освітянам України!