Сьогодні минає три роки від початку повномасштабного вторгнення. Але велика війна триває не три роки, – одинадцять років Україна захищає своє суверенне право бути вільною суверенною державою.
Українці не здалися 24 лютого 2022 року, коли ворог давав нам три дні до капітуляції й американське посольство пакувало валізи… Не віддали столицю країни, коли елітні підрозділи другої армії “аналоговнєт” були в її передмісті… Паралізували російський флот у Чорному морі, змусили ворога спалювати цілі дивізії заради одного села і просити допомогу у корейців…
Наші Збройні Сили України третій рік тримають фронт. Вони стають сучаснішими, технологічнішими. Сьогодні це сила, якій немає рівних у Європі. Ми зростаємо,вчимося, вдосконалюємося. І все це — під щоденним ворожим вогнем.
Всі ці роки українська позашкільна освіта є частиною національного спротиву! З перших днів російської навали центри позашкільно освіти стали осередками підтримки ЗСУ та допомоги тим, хто змушений був залишити свої домівки через окупантів. Маскувальні сітки, бандеросмузі, харчі та донати для наших захисників стали першочерговими щоденними завданнями для позашкільників України.
Так, зараз нам всім дуже важко. Але легко не було ніколи — ні в 2014-му, ні в 2022-му, ні зараз. Ми знаємо, що боремося за право бути своїм народом! Жити на своїй землі! У своїй державі! За те, щоб наші діти росли вдома, а не в чужих підвалах чи таборах. За те, щоб наш голос не заглушили ворожі танки та гармати. За те, щоб Україна була квітучою і незалежною європейською країною!
І ми здобудемо Перемогу. Бо іншого шляху немає!
Дякуємо всім свідомим українцям та представникам світової спільноти, які допомагають стримувати російське зло.
Тримаймо стрій! Боротьба триває!
Віримо в ЗСУ, Сили Безпеки та Оброни країни!
Слава Україні!